конфігурація

[konfiɦurɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Техніка) –

    Взаємне розташування, співвідношення частин чого-небудь, форма, структура, побудова.

  2. (Фізика) –

    У математиці, фізиці, хімії та інших науках — сукупність об’єктів (наприклад, точок, тіл, молекул) та взаємозв’язків між ними, що характеризує певний стан системи.

  3. (Інформаційні технології) –

    У техніці, інформатиці та програмуванні — сукупність параметрів, налаштувань або компонентів, що визначають архітектуру, функціонування або зовнішній вигляд пристрою, програми, комп’ютерної системи тощо.

  4. (Астрономія) –

    У астрономії — взаємне розташування небесних тіл (планет, зірок) у певний момент часу.

  5. (Психологія) –

    У психології (гештальтпсихологія) — цілісна структура, образ, форма, що виокремлюється на певному тлі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. конфігурація, р. конфігурації, д. конфігурації, з. конфігурацію, о. конфігурацією, м. конфігурації, к. конфігураціє

Більше записів