Значення
-
(історичне) Умовний договір (контракт) між найманим військовим підрозділом (компанією) на чолі з кондотьєром та державою або містом-державою в Італії XIV–XVI століть, що визначав умови, термін та оплату військових послуг.
-
(історичне) Сума грошей, яку наймач (держава, місто) сплачував кондотьєру за укладення такого договору та виконання військових зобов’язань.
-
(переносне, книжне) Сама наймана військова компанія (загін) в Італії епохи Відродження, що діяла на основі такого договору.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кондот, р. кондота, д. кондотові, з. кондота, о. кондотом, м. кондоті, к. кондоте