Словник Української Мови
Буква
1. (про речовину) Такий, що перетворений з газоподібного або пароутворного стану в рідкий або твердий шляхом конденсації; згущений, сконденсований.
2. (перен., про текст, інформацію) Стислий, виснажений, що містить багато змісту в компактній формі; згущений.
Приклад 1:
Так з роману Смілянського «Про Шевченка» вперше дізналася докладніше про стосунки Шевченка і княжни Рєпніної, і це схвилювало її, мовби якісь подробиці з життя близьких людей… Одне слово, за автохарактеристикою: «стан, конденсований літературними відчуттями» (2: 98). У щоденниках початку 60-х серед кола лектури дедалі впевненіше звучать нові імена молодих — Гуцало, Дрозд, Аксьонов, І. Грекова («новомирський» автор, яка прогриміла своїми творами з життя науковців.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”