1. Безсумнівно, безперечно, точно; так, що не викликає сумніву.
2. (У функції вставного слова) Можливо, імовірно, напевно.
Словник Української Мови
Буква
1. Безсумнівно, безперечно, точно; так, що не викликає сумніву.
2. (У функції вставного слова) Можливо, імовірно, напевно.
Приклад 1:
— Я можу працувати, бо маю моцні руки, як кінцьке копито… Талапну раз — та й дух віскочив!… — Землю цулуй, де си поступиш, бо вона ци твоя, ци чужа, то ти з неї жиєш, своя родить і чужа родить… Певне, що правда, ой допевне! Грунт — то спосіб до всего, як твій є. Він тебе загріє, і накриє, і погодує, і честь тобі поведе.
— Невідомий автор, “193 Vibrani Novieli Vasil Stiefanik”