Словник Української Мови
Буква
1. Стосовний до комунізму як суспільно-економічної формації, що ґрунтується на громадській власності на засоби виробництва, відповідних політичних доктрин або політичного руху.
2. Характерний для комуністів, притаманний їм; такий, що виражає їхні погляди або відповідає їхній ідеології.
3. Пов’язаний з Комуністичною партією, створений або керований нею; такий, що діє за її вказівками.
Приклад 1:
А ось відгомін приїзду Тичини до Чернігова 1950 р. Поет читав свої «Танці на мечі», присвячені конгресові миру в Ебердині (Шотландія): «Чудесний, на конкретному матеріалі, справді комуністичний вірш. І читав прекрасно, з божественним ритмом і дикцією» (5: 92).
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Комуністичний університет імені Артема — вищий навчальний заклад УРСР, що готував кадри керівних партійних і профспілкових працівників. Університет було створено в 1922 р. на базі реорганізованої Вищої партійної школи ЦК КП(б)У у Харкові (у 1932 p. був реорганізований у Вищу комуністичну сільськогосподарську школу).
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”