1. Властивість бути компліментарним; взаємна доповнюваність, узгодженість різних частин, елементів чи явищ, що утворюють гармонійну цілісність.
2. У біології та генетиці — принцип взаємної відповідності структур (наприклад, нуклеотидних послідовностей у молекулах ДНК або РНК), завдяки якому можливе їхнє специфічне з’єднання та взаємодія.
3. У соціології та антропології — взаємна доповнюваність та узгодженість ролей, функцій або позицій різних соціальних груп, інституцій чи культур у суспільстві.