Словник Української Мови
Буква
1. (біохімія, імунологія) Білковий комплекс у сироватці крові, що є частиною імунної системи та здатний лізувати (руйнувати) клітини, особливо бактерії, зазвичай у взаємодії з антитілами.
2. (лінгвістика) Див. ДОПОВНЕННЯ — член речення, який позначає предмет, на який спрямована дія або який виражає ознаку іншого предмета.
3. (математика, логіка) Доповнення — у теорії множин: множина всіх елементів універсальної множини, які не належать даній множині.
Приклад 1:
— Знаю,— сказал Філософ,— что в тебѣ есть существо неповинное потолику, поелику ты Вѣтер… — И я знак?,— говорил Дух,— что в тебѣ столько есть разума, сколько в тѣх двух мужичках, с которых один, нагнувшись, поздоровил мене заднею безчестною частью, задравши платье, за то, что я раздувал пшеницу, как он ея чистил, а другій такой же комплемент здѣлал в то время, как я ему не давал вывершить копну сѣна, и ты у них достоин быть головою.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”