1. Який стосується утворення комплексів, сприяє їх виникненню або формуванню (у хімії, біології, техніці тощо).
2. Який має здатність утворювати стійкі сполуки (комплекси) з іонами металів (про хімічні речовини, ліганди).
комплексоутворювальний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |