Значення
-
Процес утворення хімічних комплексів (координаційних сполук) внаслідок з’єднання центрального атома або йона з лігандами.
-
Утворення стійкої асоціації (комплексу) молекул, частинок або різних речовин, що функціонує як єдине ціле.
-
У психології — процес формування в несвідомій сфері особистості сукупності взаємопов’язаних травматичних переживань, установок або ідей, що впливають на поведінку та самопочуття.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. комплексоутворення, р. комплексоутворення, д. комплексоутворенню, з. комплексоутворення, о. комплексоутворенням, м. комплексоутворенні, к. комплексоутворення