компанієць

1. Учасник або член компанії (об’єднання, товариства, підприємства); службовець чи працівник певної компанії.

2. Заст. Той, хто бере участь у спільній розвазі, гулянці, бенкеті; товариш у такій компанії.

3. Заст. Військовослужбовець компанії (підрозділу) у деяких іноземних арміях.

Приклади вживання

Приклад 1:
У вікна деякі гляділи, А інший був наверх ворот; Аж ось прийшов і перебієць, Убраний так, як компанієць, І звався молодець Дарес; На кулаки став викликати І перебійця визивати, Кричав, опарений мов пес: “Гей, хто зо мною вийде битись, Покуштовати стусанів? Мазкою хоче хто умитись?
— Самчук Улас, “Марія”

Частина мови: іменник (однина) |