компанієць

[kompɑnijɛt͡sʲ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Учасник або член компанії (об’єднання, товариства, підприємства); службовець чи працівник певної компанії.

  2. Заст. Той, хто бере участь у спільній розвазі, гулянці, бенкеті; товариш у такій компанії.

  3. Заст. Військовослужбовець компанії (підрозділу) у деяких іноземних арміях.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. компанієць, р. компанієць, д. компанієць, з. компанієць, о. компанієць, м. компанієць, к. компанієць

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів