компакт-касета

1. Стандартизований носій аналогового або цифрового звукозапису на магнітній стрічці, вміщеній у захисний пластиковий корпус, що широко використовувався для запису та відтворення музики й мовлення з 1960-х до початку 2000-х років.

2. Власна назва конкретного формату магнітної стрічки, розробленого компанією Philips у 1963 році, також відома як аудіокасета або просто касета.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |