Значення
-
Стандартизований носій аналогового або цифрового звукозапису на магнітній стрічці, вміщеній у захисний пластиковий корпус, що широко використовувався для запису та відтворення музики й мовлення з 1960-х до початку 2000-х років.
-
Власна назва конкретного формату магнітної стрічки, розробленого компанією Philips у 1963 році, також відома як аудіокасета або просто касета.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. компакт-касета, р. компакт-касети, д. компакт-касеті, з. компакт-касету, о. компакт-касетою, м. компакт-касеті, к. компакт-касето