компакт-диск

1. Оптичний носій інформації у вигляді круглого диска з полікарбонату, призначений для цифрового запису та зберігання даних (аудіо, відео, комп’ютерних файлів), який зчитується за допомогою лазера.

2. Специфічний формат аудіозапису (Compact Disc Digital Audio), що забезпечує високу якість звуку та витіснив аналогові носії, такі як вінілові платівки та компакт-касети.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |