комізм

1. Властивість комічного; те, що викликає сміх, веселість, комічність.

2. Сукупність художніх засобів, прийомів, які створюють комічний ефект у літературному, драматичному або іншому творі.

3. Філософська концепція, що розглядає світ як комедію або висловлює іронічне, скептичне ставлення до життя та його явищ.

Приклади вживання

Приклад 1:
Комізм ситуації був настільки очевидний, що моїм суддям довелося ховати усмішки, мої ж очі одверто сміялися. Отже, всі ми «птенцы гнезда Петрова» (чи то пак, Миколиного…).
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Частина мови: іменник (однина) |