комірний
[komirnɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
-
(історичне) Слуга, який відповідав за комору (хлібний запас) у князя, боярина або монастиря; коморник.
-
(історичне) Посадовець у Великому князівстві Литовському та Речі Посполитій, який керував державними або великокнязівськими продовольчими складами (коморами), збирав податки.
-
(історичне) Уряд (посада) в Запорозькій Січі, який завідував продовольством, харчами та їх видачею січовикам.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. комірний, р. комірного, д. комірному, з. комірного, о. комірним, м. комірнім