Значення
-
(іст.) Посадовець у феодальній Русі та Великому князівстві Литовському, який відповідав за збір, зберігання та розподіл натуральних податків (переважно хлібом) з комори (сховища) князя або держави.
-
(іст.) Урядник, ключник, скарбник, який відав коморою (сховищем, складом) маєтку, монастиря, замку; економ.
-
(перен., заст.) Той, хто пильно зберігає, охороняє щось; сторож, вартівник.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. комірники, р. комірника, д. комірникові, з. комірника, о. комірником, м. комірникові, к. комірнику