колимага

1. Старовинний важкий чотириколісний екіпаж, зазвичай критий, для перевезення пасажирів або вантажів.

2. У переносному значенні — щось дуже громіздке, неповоротке або застаріле (про транспортний засіб, механізм тощо).

3. В історії військової справи — рухома вежа або великий захисний щит на колесах, що використовувався при облозі фортець.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |