колик

1. Різкий, спазматичний біль у черевній порожнині, що виникає при деяких захворюваннях кишківника, печінки, нирок тощо.

2. Медичний термін для позначення стану новонародженої дитини, що характеризується тривалим безпричинним плачем та хвилюванням, часто через болі в животі (дитячий колик).

3. (у ветеринарії) Важкий стан тварини (найчастіше коня), що викликаний різким болем у шлунково-кишковому тракті.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |