коловратний

1. Пов’язаний із коловоротом, що обертається навколо своєї осі; такий, що рухається по колу, обертовий.

2. Уживається як складова частина власних назв, зокрема історичних та релігійних символів, що зображують сонячне коло або свастику (наприклад, слов’янський коловратний символ).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |