Догвинчений — прикметник, утворений від дієслова “догвинтити”, що означає стан предмета, який було повністю закручено або закріплено гвинтом (гвинтами) до кінця, до максимально можливого ступеня.
Догвинчений — переносно: стан крайньої напруги, виснаження або роздратування людини, що досягла межі своїх психологічних або фізичних можливостей.