колотниця

[kolotnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Рідкісне діалектне позначення жінки, яка свариться, чіпляється до оточуючих; сварлива, зла жінка.

  2. Застаріла назва для знаряддя, пристрою або предмета, призначеного для биття, колочення чогось (наприклад, для товчення в ступі).

  3. Власна назва географічного об’єкта (наприклад, річки або місцевості) в Україні.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. колотниця, р. колотниці, д. колотниці, з. колотницю, о. колотницею, м. колотниці, к. колотнице

Більше записів