1. Гучна сварка, бійка, сутичка, що супроводжується шумом, галасом.
2. Переносно: метушня, тривога, замішання, спричинені якоюсь неприємною подією або суперечками.
3. Заст. Заворушення, бунт серед населення.
колотнеча
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
перегодували не лише їжею (вічна колотнеча з цими одинаками! Хоч Федір і сам належав до одинаків, проте раннє горе, — адже як забрали батька, йому довелося піклуватися важко хворою матір’ю, бувши і нянькою, і кухарем, і хатньою господинею, і перекупкою — бігав на базар продавати материні утлі лахи, — раннє горе випалило з нього телій одинаківства, хвороба, якої Рафаель просто не зауважував, бож батьки досить попрацювали, аби надмухати єдиного нащадка певністю, що весь світ має обертатися виключно навколо нього), а й уроєнням про його, Халявину, винятковість (а хіба не кожному здається, що його дитина народжена знімати зірки з неба?
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Частина мови: іменник (однина) |