1. Дієслово доконаного виду, похідне від “догукати”: завершити дію гукання, перестати гукати.
2. Доконати дію, яка виражається дієсловами “гукнути” або “кликнути”, тобто сягнути когось, чогось голосом, окликом, наздогнати звуком.
3. Переносно: наздогнати, дістатися когось, чогось (наприклад, думкою, поглядом).