Медична діагностична процедура, що полягає у візуальному огляді внутрішньої поверхні товстої кишки (прямої, ободової та, іноді, кінцевої ділянки тонкої кишки) за допомогою спеціального оптичного приладу — колоноскопа, який вводиться через пряму кишку.
Метод ендоскопічного дослідження, який використовується для виявлення захворювань товстого кишечника (запальних процесів, виразок, поліпів, пухлин), біопсії (взяття зразка тканини для аналізу) та видалення деяких утворень (наприклад, поліпів).