Значення
-
Зменшувальна форма від слова “колон” — невелика колона, архітектурна споруда у вигляді стовпа, часто з декоративними елементами.
-
Рідкий ароматичний екстракт, що використовується у парфумерії та косметиці для створення стійкої запашної основи (від фр. “colonne” — колона, через специфічний спосіб дистиляції).
-
Розмовна назва портативної акустичної системи, невеликої колонки для відтворення звуку.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. колонки, р. колонок, д. колонкам, з. колонки, о. колонками, м. колонках, к. колонки
Походження слова (Етимологія)
Слово «колонок» походить від праслов’янського *kolъ, що означає «кіл», «стовп», і споріднене з українським «коло». Це пов’язано з давньоіндійським carati («рухається, мандрує») та грецьким πόλος («вісь, точка обертання; переорана земля»). У зоологічному контексті «колонок» — це назва хижого звірка з родини куницевих, який, можливо, отримав назву через свою спритність або звички, пов’язані з рухом.