колонізований

1. Про територію або народ: такий, що був підкорений та підпорядкований іноземній державі (метрополії) з метою економічної, політичної та культурної експлуатації; той, що перетворений на колонію.

2. Про людину або свідомість: такий, що зазнав впливу колоніальної ідеології, внутрішньо прийняв культурні, мовні чи психологічні установки колонізатора, часто на шкоду власній ідентичності.

Приклади вживання

Приклад 1:
Володимира тільки недавно колонізований Україною-Руссю, і на той час ще заселений пе- реважно неслов’янським населенням – адже еміграція сюди слов’ян у X ст. ще тільки розпочиналася, і на сьогодні в історичній науці немає певності навіть в існуванні на той час головних міст цього регіону.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”

Частина мови: прикметник () |