Словник Української Мови
Буква
1. Стосований до колонізації, тобто процесу захоплення, заселення та економічного й політичного підпорядкування одних територій (колоній) іншими державами (метрополіями).
2. Призначений для здійснення колонізації або властивий їй.
3. (У переносному значенні) Стосований до нав’язування своєї культури, мови, політичних або економічних порядків на певній території або в певній спільноті.
Приклад 1:
Колонізаційний напрям український на півночі мінявся — ішов то на північ, то на полуднє, тимчасом як білоруська колонізація була більше постійна; тут могли бути ріжні комбінації — рух білоруської колонізації на українську й української на білоруську, і я не бачу іще вповні ясних і певних підстав для розв’язання сеї справи. Критерії для відріжнення дреговицького похоронного типу від деревлянського, поставлені проф.
— Невідомий автор, “135 Vibrani Statti Mikhailo Grushievs Kii”