Значення
-
Учасник колонізації, який переселяється на нові території з метою їх заселення та господарського освоєння, часто в контексті політики держави щодо підкорення та асиміляції корінного населення.
-
Конкретно про представників імперської адміністрації або жителів метрополії, які в період активного заселення південних українських земель (Надчорномор’я, Крим, Степової України) у XVIII–XIX століттях отримували землі та селилися на них, сприяючи зміні демографічної та культурної картини регіону.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. колонізатор-переселенець, р. колонізатора-переселенця, д. колонізаторові-переселенцеві, з. колонізатора-переселенця, о. колонізатором-переселенцем, м. колонізаторі-переселенцеві, к. колонізаторе-переселенцю