1. Який має форму колонки або складається з колонок; стовпчастий.
2. У ботаніці: такий, що має стовпчик (колонку), утворений зрощенням тичинок і маточки, характерний для деяких родин квіткових рослин (наприклад, орхідних).
колончастий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |