коломийка

1. Народна пісенна форма, що поширена переважно в західних областях України, зокрема на Гуцульщині та Покутті; коротка, зазвичай чотирирядкова пісня з переважно жартівливим або сатиричним змістом, що виконується в швидкому танцювальному темпі.

2. Швидкий гуцульський народний танець у парному розмірі, що виконується під однойменні пісні.

3. Музична п’єса, створена на основі ритмічно-мелодичних особливостей народної пісні або танцю “коломийка”.

Приклади вживання

Приклад 1:
З інструментальних творів є його коломийка на фортеп’ян – “Вітрогони”. Як дириґент держав він батуту на ювілейних обходах в честь Лисенка в р.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”

Частина мови: іменник (однина) |