коломийка

[kolomɪjkɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Народна пісенна форма, що поширена переважно в західних областях України, зокрема на Гуцульщині та Покутті; коротка, зазвичай чотирирядкова пісня з переважно жартівливим або сатиричним змістом, що виконується в швидкому танцювальному темпі.

  2. Швидкий гуцульський народний танець у парному розмірі, що виконується під однойменні пісні.

  3. Музична п’єса, створена на основі ритмічно-мелодичних особливостей народної пісні або танцю “коломийка”.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. коломийка, р. коломийки, д. коломийці, з. коломийку, о. коломийкою, м. коломийці, к. коломийко

Походження слова (Етимологія)

Коломийка — це українська народна пісенька, схожа на частівку, а також гуцульський танець. Назва походить від міста Коломия, біля якого ці пісні й танці виникли та набули поширення. Слово утворене від назви міста за допомогою суфікса. Подібні слова існують і в інших слов’янських мовах: російське «коломышка», білоруське «каламы́йка», польське, чеське та словацьке «kołomyjka» чи «kolomyjka».
Споріднені слова:гуцулка, частівка, танок

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів