Який набув характеру догми; сформульований або сприйнятий як безумовна, незмінна істина, що не підлягає критиці чи сумніву.
Який перетворений на догму; наданий ознак абсолютної, неспростовної норми або положення.
догматизований
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |