колобочок

[kolobot͡ʃok] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Зменшувально-пестлива форма від слова “колобок”, що позначає невелику круглу або кулясту виріб з тіста, зазвичай печений або варений.

  2. Уживається як власна назва персонажа однойменної української народної казки — круглого борошняного чоловічка, який втік від бабусі та дідуся.

  3. Переносно: про людину невисокого зросту або кремезної статури, яка має тенденцію до округлості.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. колобочок, р. колобочка, д. колобочкові, з. колобочок, о. колобочком, м. колобочкові, к. колобочку

Більше записів