колобочок

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “колобок”, що позначає невелику круглу або кулясту виріб з тіста, зазвичай печений або варений.

2. Уживається як власна назва персонажа однойменної української народної казки — круглого борошняного чоловічка, який втік від бабусі та дідуся.

3. Переносно: про людину невисокого зросту або кремезної статури, яка має тенденцію до округлості.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |