колько

1. Рідкісне прізвище українського походження, можливо, пов’язане з діалектним словом “кіл” або “кілок”.

2. У літературних джерелах та усній творчості може використовуватися як власна назва персонажа (напр., Колько-Ведмідь) або місцевості, що має фольклорне чи міфологічне підґрунтя.

Приклади:

Приклад 1:
— Шукаю і вже неначебто й напитав, — говорив Колько, не перестаючи махать зубами. — Обридло тинятись без роботи.
— Самчук Улас, “Марія”