кольматаж

[kolʲmɑtɑʒ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (у геології, гідротехніці) Процес природного або штучного заповнення, замулювання порожнин, тріщин у ґрунті або русла водойми дрібними частинками мулу, глини, піску, що призводить до зменшення їх водопроникності.

  2. (у медицині, стоматології) Штучне заповнення, закупорювання порожнин (наприклад, кореневих каналів зуба) спеціальним матеріалом з метою ізоляції.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кольматаж, р. кольматажу, д. кольматажеві, з. кольматаж, о. кольматажем, м. кольматажеві, к. кольматаже

Більше записів