колісниця

[kolisnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Старовинна двоколісна або чотириколісна бойова або спортивна повозка, запряжена кіньми, що використовувалася в давні часи, зокрема у військових діях, на перегонах або в урочистих процесіях.

  2. Поетичне позначення будь-якого легкого екіпажу, карети або воза.

  3. У переносному значенні — символ швидкого руху, переміщення; те, що несе, везе когось або щось (наприклад, “колісниця часу”, “колісниця прогресу”).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. колісниця, р. колісниці, д. колісниці, з. колісницю, о. колісницею, м. колісниці, к. коліснице

Більше записів