Значення
-
Член колгоспу — сільськогосподарської артілі в СРСР, що обробляв колективну землю та отримував дохід від її врожаю.
-
У розмовній мові — сільський житель, селянин (часто з відтінком зневаги або іронії).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. колгоспник, р. колгоспника, д. колгоспникові, з. колгоспника, о. колгоспником, м. колгоспникові, к. колгоспнику
Приклади з художньої літератури
-
— Чи могло таке трапитись? — запитали ми в свого знайомого мудрого колгоспника.— Володимир Сосюра
-
— Могло бути! — подумавши трохи, сказав мудрий колгоспник. — Могло вкрасти: є кого красти!— Володимир Сосюра
-
— Єдний спосiб — вибрати на колгосп одного доброго сторожа! — посовiтував мудрий колгоспник. — Голову колгоспу!— Володимир Сосюра
-
— Колгоспнi трудоднi! — твердо заявив мудрий колгоспник. — Нiхто тодi в нього сторожа не вкраде!— Володимир Сосюра