колезький

1. Стосовний до колегії (установа, орган управління), що належить до неї або пов’язаний з нею.

2. У Російській імперії: пов’язаний з цивільним чином (чин) VIII класу за Табеллю про ранги, що давав особисте дворянство; також — про особу, яка мала такий чин.

3. У Російській імперії: стосовний до деяких установ, що мали у своїй назві слово “колегія” (наприклад, колезький асесор, колезький реєстратор).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |