Значення
-
Бути родичем комусь, перебувати з кимось у родинних стосунках (зазвичай з наголосом на другому складі: дово́дитися).
-
Випадати на чиюсь долю, траплятися, ставатися з кимось (часто про щось небажане або вимушене).
-
(у безособовій формі) Виникати необхідність, бути змушеним щось зробити.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я доводжуся, ти доводишся, він доводиться, ми доводимося, ви доводитеся, вони доводяться
Приклади з художньої літератури
-
Я рішив іти найматись у священика. Не часто доводилось мені так близько бачити жайворонків, що дзвенять над нашими ланами, де роблять солодкий цукор. До речі, може, “цукерники”, помітивши, що жайворонок не сам іде, і на цей раз не одіб’ють йому печінок.— Василь Симоненко