Словник Української Мови
Буква
1. Який стосується колегії (органу управління, що складається з кількох осіб), здійснюється колегією або за її участі.
2. Заснований на принципі колективного обговорення та вирішення справ, колективний у прийнятті рішень.
3. (У назвах організацій, установ) Такий, що діє на засадах колегіальності.
Приклад 1:
Кабіри утворювали колегіальний орган управління. В «племенах», можливо, існували й ради старійшин.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”