Словник Української Мови
Буква
1. Особа, яка працює разом з кимось у одній установі, організації, навчається в одному закладі освіти або займається тією самою професійною, науковою, громадською діяльністю; співробітник, товариш по службі чи навчанню.
2. (у множині, звертання) Уживається як стисла форма звертання до групи людей, з якими працюєш або спілкуєшся в офіційній чи діловій обстановці.
Приклад 1:
Проти проголосувало двоє: секретарка Людмила Коробова і моя колега з редакції Люба Хейна (в майбутньому Маринович). Вона демонстративно встала і піднесла руку «проти» — це був на той час справді героїчний вчинок, і важко уявити, що з нею потім виробляли.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Французький єгиптолог К. Жак, його іспанський колега X. А. Ліврага та інші дослідники переконані в тому, що варто говорити не про специфіку рабовласництва у старо- єгипетському суспільстві, а про його цілковиту відсутність там. Численним і строкатим був у Новому Царстві ремісничий люд: каменярі, штукатури, маляри, ткачі, металурги тощо.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Приклад 3:
«Колега» усмiхається й нахабно дивиться на її обличчя. Це бiльше випадковi завiтальники ринку: з кокардами на капелюхах.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”