Значення
-
Чоловік, який за повір’ями, володіє надприродними силами, здатний спілкуватися з нечистою силою і чаклунством впливати на людей, події або явища природи; чарівник, чаклун.
-
Переносно: людина, яка своєю майстерністю, талантом чи вмінням викликає захоплення, здається наділеною особливою, майже магічною силою (наприклад, у мистецтві, ремеслі).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. колдун, р. колдуна, д. колдунові, з. колдуна, о. колдуном, м. колдуні, к. колдуне