Приклад 1:
Ось такий інформаційний «коктейль» у щоденному раціоні. Якось в автобусі я почула розмову двох бабусь.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Однак коли, для прикладу, доводиться їхати в маршрутці, спостерігаючи співвітчизників, які ревно хрестяться на кожен храм, повз який проїжджаємо, я не можу позбутися враження, що в більшості громадян моєї декларативно-християнської країни там, де мала би бути віра, є пекельний коктейль із забобонів, підліткових страхів, недолікованого поганства, імпортованих орієнтальних ідей, недбало імплантованого сектантства, швидкорозчинної езотерики, добірки 25-х кадрів голлівудських містиків та ще досхочу різної чортівні. Запитайте першого-ліпшого пасажира про його світобачення і одержите — якщо взагалі одержите відповідь — нестравний мікс із Ошо, Блаватської, Кастанеди, Сергія Лук’яненка, астрологічної рубрики «Cosmopolitan» тощо.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”
Приклад 3:
Вихлопні гази (викиди) автомобілів містять “коктейль отрут” (cocktail of poisons), який включає, насамперед, свинець (у тих країнах, де ще використовується низькооктанове пальне, втому числі в Україні): CO (окис вуглецю); окиси азоту (NО), які разом з двоокисом сірки (SO 2 — від електростанцій) викликають кислотні дощі, що нищать ліси, отруюють ріки та озера, а також шкодять здоров’ю людей; неспалений вуглеводень (СН — подразнювач і канцероген): тверді частинки вуглецю (містяться, наприклад, у чорному димі від дизельних двигунів — вони зв’язуються з гідровуглецем і є канцерогенами). Каталізатори, якими нині обов’язково оснащуються всі бензинові двигуни автомобілів у ЄС,
— Малярчук Таня, “Згори вниз”