кокора

[kokorɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Велике коліно, корінь або нижня частина стовбура дерева, вирізана разом з відростком під кутом, що використовується в дерев’яному суднобудуванні для з’єднання кіля зі штевнем.

  2. У загальному вжитку — великий, потужний корінь дерева або викривлена, потовщена частина стовбура біля кореня.

  3. Переносно — про низькорослу, кремезну, міцно збудовану людину (зазвичай жінку).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кокора, р. кокори, д. кокорі, з. кокору, о. кокорою, м. кокорі, к. кокоро

Більше записів