довгогривий

[doʋɦoɦrɪʋɪj] Прикметник

Буква:Д

Значення

  1. Який має довгу, розкішну гриву (переважно про коней, левів тощо).

  2. У складі зоологічних назв: що є ознакою виду або породи (наприклад, довгогривий бабак, довгогривий кінь).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. довгогривий, р. довгогривого, д. довгогривому, з. довгогривого, о. довгогривим, м. довгогривім

Більше записів