Словник Української Мови
Буква
1. Захисна оболонка, яку створюють личинки деяких комах (переважно метеликів) перед заляльковуванням, звичайно з шовкових ниток, що виділяються спеціальними залозами.
2. Штучна оболонка або захисне покриття, що імітує природний кокон за формою або функцією.
3. У техніці — захисна оболонка з волокнистих матеріалів, що застосовується, наприклад, для ізоляції або упаковки.
Приклад 1:
Іранки носили поверх нього, мабуть, довге покривало, яке, спадаючи з голови на плечі, огортало всю постать, робило її схожою на ходячий кокон. Вельможні перси прикрашали себе золотими браслетами й намистами.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”