довговидний

1. (про об’єкти) Такий, що має видовжену, витягнуту форму; довгастий.

2. (у ботаніці, про листя, плоди тощо) Значно довший за свою ширину, з паралельними або майже паралельними краями.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |