Словник Української Мови
Буква
1. (техн.) Металова форма для виливки металевих виробів, що швидко охолоджує розплавлений метал, забезпечуючи його кристалізацію; застосовується в кокільному литті.
2. (іхт.) Рідкісна назва невеликої прісноводної риби родини коропових, що мешкає в басейні Дунаю; гольян європейський (Phoxinus phoxinus).
Приклад 1:
Основними методами одержання ливарних заготовок є лиття в землю, коркове, у кокіль, під тиском, за виплавними моделями та від- центрове. Лиття в землю здійснюється в піщані форми, що утворюються за допомогою моделі заготовки або її самої.
— Тютюнник Григорій, “Вир”