довертітися

1. Довести обертання до певного моменту або стану; докрутити щось до кінця, часто з зусиллям або наполегливістю.

2. (Розм.) Дійти до якогось місця, стану або результату тривалими, часто виснажливими діями або обходом перешкод; докопатися, дібратися.

3. (Перен., розм.) Набриднути комусь своїми постійними проханнями, уточненнями або присутністю; допекти.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |