Словник Української Мови
Буква
1. Жінка, яка перебуває у близьких, інтимних стосунках з чоловіком, не перебуваючи з ним у офіційному шлюбі, часто з відтінком таємності або коли один з партнерів (зазвичай чоловік) уже одружений.
2. (Застаріле або поетичне) Жінка або дівчина, яку хтось палко кохає; кохана, кохана жінка.
Приклад 1:
— Його коханка, за іншими версіями, дружина, була вкушена гадюкою під час визбирування ягід у липневій траві. Нині перебуває в підземному царстві, по-нашому, в пеклі, без жодних надій навіть на чистилище… ПЕРВЕРЗІЯ 178 — Досить!
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
О ні, я ще не коханка і не amie месьє Мулена! Я — жона артиста Корнія Каневича.
— Винниченко Володимир, “Записки кирпатого Мефістофеля”
Приклад 3:
КНИГА ДРУГА I Коли вчений доктор Леонардо і його майбутня коханка, прекрасна Альчеста, через цілий день мандрувавши до Слобожанської Швайцарії, надвечір увійшли низенькими дверима у біле слобожанське шале, сиріч хату, то і читач наш, і читачка, і я сам були переконані, що скінчилася довга подорож доктора Леонардо, що його майбутня коханка, прекрасна Альчеста, зробилася під покровом ночі його теперішньою коханкою. Там, у хаті колишнього леґендарного дроворуба, а теперішнього древонасадця, одночасно з тим мало відбутися законіння нового життя у череві прекрасної Альчести.
— Невідомий автор, “146 Yogansen Mayk Podorozh Uchenogo Doktora Leonardo I Yogo Maybutnoyi Kokhanky Prekrasnoyi Alchesty U Slobozhansku Shveytsariyu”