кокетний
[kokɛtnɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
-
Який намагається сподобатися, привернути увагу своєю зовнішністю, поведінкою або манерою поводження, часто з легким відтінком грайливості та жіночності; властивий кокетці.
-
Який виражає кокетство, свідчить про бажання сподобатися; такий, що манить, приваблює своєю витонченістю, вигадливістю або милою недбайливістю (про вигляд, посмішку, жест, одяг тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кокетний, р. кокетного, д. кокетному, з. кокетного, о. кокетним, м. кокетнім