довбти

[doʋbtɪ] Дієслово

Буква:Д

Значення

  1. Робити отвір або заглиблення в чомусь твердому, ударяючи по інструменту (довбалі, долоту тощо); видовбувати.

  2. Розмовне. Багаторазово, наполегливо вмовляти, нагадувати про щось одного й те саме; докучати розмовами.

  3. Розмовне, часто зневажливе. Повільно та незграбно робити щось, копітко, але без особливого розуміння суті; зубрити, вчити з великими зусиллями.

  4. Грубе. Бракувати розуму; бути дурним, тупим.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я довбу, ти довбеш, він довбе, ми довбемо, ви довбете, вони довбуть

Більше записів